"Принцип втручання" - це детектив. I одночасно не-детектив. Це драма i комедiя, смiшна до слiз i зворушлива до ненавистi iсторiя. Це книга, на якiй можна ворожити. Або рiзко закрити i кинути в обличчя ворогу, хай навiть твiй ворог дивиться на тебе iз дзеркала. Героїня книги - жiнка з дiрою у грудях. На тому мiсцi, де мало б бути серце, у неї дiра та є ще таємницi, якi з одного боку нас не вбивають, а з другого чомусь не поспiшають робити сильнiшими. Єдиною опорою i розрадою Станiслави стала робота. Чистий холодний розум, логiка i математика, ось її безпечна гавань, ось свiт, у якому вона задає власнi правила гри i почувається у безпецi. I з цього свiту формул i рiвнянь її висмикує прохання. Прохання, яке неможливо вiдхилити. Але i погодитися теж неможливо, тому що це якось дивно. I абсолютно нелогiчно. I ще трошки смертельно небезпечно.
"Printsip vtruchannja" - tse detektiv. I odnochasno ne-detektiv. Tse drama i komedija, smishna do sliz i zvorushliva do nenavisti istorija. Tse kniga, na jakij mozhna vorozhiti. Abo rizko zakriti i kinuti v oblichchja vorogu, khaj navit tvij vorog divitsja na tebe iz dzerkala. Gerojinja knigi - zhinka z diroju u grudjakh. Na tomu mistsi, de malo b buti sertse, u neji dira ta je sche tajemnitsi, jaki z odnogo boku nas ne vbivajut, a z drugogo chomus ne pospishajut robiti silnishimi. Jedinoju oporoju i rozradoju Stanislavi stala robota. Chistij kholodnij rozum, logika i matematika, os jiji bezpechna gavan, os svit, u jakomu vona zadaje vlasni pravila gri i pochuvajetsja u bezpetsi. I z tsogo svitu formul i rivnjan jiji vismikuje prokhannja. Prokhannja, jake nemozhlivo vidkhiliti. Ale i pogoditisja tezh nemozhlivo, tomu scho tse jakos divno. I absoljutno nelogichno. I sche troshki smertelno nebezpechno.
