Мемуари, що надихнули Романа Поланскi на створення оскароносного фiльму, який отримав Золоту пальмову гiлку - найпрестижнiшу нагороду Каннського кiнофестивалю.Названа однiєю з найкращих книжок 1999 року за версiєю Los Angeles Times.23 вересня 1939 року Владислав Шпiльман грав Ноктюрн No 20 до-дiєз мiнор Шопена в прямому ефiрi радiо, пiд такi гучнi вибухи, що фортепiано не було чути. Це була остання пряма трансляцiя музики з Варшави. Того дня в радiостанцiю влучила нiмецька бомба i Польське радiо припинило мовлення. Вся родина генiального композитора загинула, а його життя врятував нiмецький офiцер, який почув, як вiн грає той самий Ноктюрн на пiанiно, знайденому серед уламкiв.
Перекладач
Олег Полоз
Memuari, scho nadikhnuli Romana Polanski na stvorennja oskaronosnogo filmu, jakij otrimav Zolotu palmovu gilku - najprestizhnishu nagorodu Kannskogo kinofestivalju.Nazvana odnijeju z najkraschikh knizhok 1999 roku za versijeju Los Angeles Times.23 veresnja 1939 roku Vladislav Shpilman grav Noktjurn No 20 do-dijez minor Shopena v prjamomu efiri radio, pid taki guchni vibukhi, scho fortepiano ne bulo chuti. Tse bula ostannja prjama transljatsija muziki z Varshavi. Togo dnja v radiostantsiju vluchila nimetska bomba i Polske radio pripinilo movlennja. Vsja rodina genialnogo kompozitora zaginula, a jogo zhittja vrjatuvav nimetskij ofitser, jakij pochuv, jak vin graje toj samij Noktjurn na pianino, znajdenomu sered ulamkiv.
Perekladach
Oleg Poloz
