Чергова книжка Володимира Килинича - знову про Чернiвцi. Цього разу автор обрав манеру легких коротких есеїв про рiдне мiсто та його мешканцiв. Вони вибудували собою, на думку автора, цiлий роман. Тут i дiалоги, й iронiчнi нариси, i навiть фiлософськi трактати короткого змiсту. Володимир Килинич продовжує себе у жанрi iронiчного спостереження за сучасним
життям мiста.
Вiн наполегливо вiдшуковує у власнiй пам'ятi та у сучасних реалiях цiлiсну картину нових Чернiвцiв, мiста, яке близьке i дороге йому та його поколiнню. Вже звичний авторський стиль з гумором та iронiєю не залишає читача байдужим.
Chergova knizhka Volodimira Kilinicha - znovu pro Chernivtsi. Tsogo razu avtor obrav maneru legkikh korotkikh esejiv pro ridne misto ta jogo meshkantsiv. Voni vibuduvali soboju, na dumku avtora, tsilij roman. Tut i dialogi, j ironichni narisi, i navit filosofski traktati korotkogo zmistu. Volodimir Kilinich prodovzhuje sebe u zhanri ironichnogo sposterezhennja za suchasnim
zhittjam mista.
Vin napoleglivo vidshukovuje u vlasnij pam'jati ta u suchasnikh realijakh tsilisnu kartinu novikh Chernivtsiv, mista, jake blizke i doroge jomu ta jogo pokolinnju. Vzhe zvichnij avtorskij stil z gumorom ta ironijeju ne zalishaje chitacha bajduzhim.
