The tragic accident in which five-year-old Jacob dies fundamentally changes the lives of many people, because those involved in it drive away without even stopping. Yes, you can run away from the scene of the incident, but how to run away from the past? This question does not give rest to even the mother the dead boy, neither those responsible for the accident, nor the policemen, who, having started the investigation, circle the wrong paths. Only by stopping and looking into the eyes of the past, the heroes of the novel get what they seek: punishment for the guilty and release from the burden of guilt for the rest.
Трагiчна аварiя, у якiй гине п'ятирiчний Джейкоб, докорiнно змiнює життя багатьох людей, адже причетнi до неї їдуть геть, навiть не зупинившись. Так, з мiсця подiї можна втекти, але як утекти вiд минулого? Це питання не дає спокою нi матерi загиблого хлопчика, нi виннимв аварiї, нi полiцейським, що, розпочавши розслiдування, кружляють хибними шляхами. Тiльки зупинившись i поглянувши минулому в очi, герої роману отримують те, чого прагнуть: покарання для винних i звiльнення вiд тягаря провини для решти.
Tragichna avarija, u jakij gine p'jatirichnij Dzhejkob, dokorinno zminjuje zhittja bagatokh ljudej, adzhe prichetni do neji jidut get, navit ne zupinivshis. Tak, z mistsja podiji mozhna vtekti, ale jak utekti vid minulogo? Tse pitannja ne daje spokoju ni materi zagiblogo khlopchika, ni vinnimv avariji, ni politsejskim, scho, rozpochavshi rozsliduvannja, kruzhljajut khibnimi shljakhami. Tilki zupinivshis i pogljanuvshi minulomu v ochi, geroji romanu otrimujut te, chogo pragnut: pokarannja dlja vinnikh i zvilnennja vid tjagarja provini dlja reshti.
