Петро Шекерик-Доникiв (1898-?) - вiдомий гуцульський громадський дiяч, збирач фольклорно-етнографiчних матерiалiв, самодiяльний актор, публiцист i письменник, талановитий майстер слова.
Справжнiм лiтературним шедевром Петра Шекерика-Доникового є його роман "Дiдо Иванчiк", написаний у кiнцi 30-х рокiв ХХ столiття, в якому автор правдиво зображує життя гуцулiв - духовний i матерiальний свiт горян вiд давнiх часiв i аж до початку ХХ столiття. Але тяжка доля судилася цьому твору i його авторовi. З приходом радянської влади Петра Шекерика-Доникового переслiдували, перешкоджали писати, вилучили вже написану першу частину роману. I все ж автору вдалося дописати свiй найбiльший лiтературний твiр, остання сторiнка якого датована 20 квiтня 1940 року. А через три тижнi його заарештували.
Пiсля суду невiльницька дорога письменника пролягла до Сибiру, де й загубилися слiди вiрного сина Гуцульщини. За висловом польського письменника Станiслава Вiнценза, Петро Шекерик-Доникiв "був людиною талановитою, якщо не генiальною, i створив твiр, який... буде гордiстю саморiдного письменства i пам'ятником старої мови, якому немає рiвного...".
Petro Shekerik-Donikiv (1898-?) - vidomij gutsulskij gromadskij dijach, zbirach folklorno-etnografichnikh materialiv, samodijalnij aktor, publitsist i pismennik, talanovitij majster slova.
Spravzhnim literaturnim shedevrom Petra Shekerika-Donikovogo je jogo roman "Dido Ivanchik", napisanij u kintsi 30-kh rokiv KHKh stolittja, v jakomu avtor pravdivo zobrazhuje zhittja gutsuliv - dukhovnij i materialnij svit gorjan vid davnikh chasiv i azh do pochatku KHKh stolittja. Ale tjazhka dolja sudilasja tsomu tvoru i jogo avtorovi. Z prikhodom radjanskoji vladi Petra Shekerika-Donikovogo peresliduvali, pereshkodzhali pisati, viluchili vzhe napisanu pershu chastinu romanu. I vse zh avtoru vdalosja dopisati svij najbilshij literaturnij tvir, ostannja storinka jakogo datovana 20 kvitnja 1940 roku. A cherez tri tizhni jogo zaareshtuvali.
Pislja sudu nevilnitska doroga pismennika proljagla do Sibiru, de j zagubilisja slidi virnogo sina Gutsulschini. Za vislovom polskogo pismennika Stanislava Vintsenza, Petro Shekerik-Donikiv "buv ljudinoju talanovitoju, jakscho ne genialnoju, i stvoriv tvir, jakij... bude gordistju samoridnogo pismenstva i pam'jatnikom staroji movi, jakomu nemaje rivnogo...".
