Серед квiтучих садiв i золотих ланiв розкинулася казкова держава, де жив вiльний i гордий народ. А в сусiднiй країнi пiд владою жорстокого й боягузливого короля-курдупля Боїнька животiли люди сiрi й заляканi. Якось охопила того коротуна люта заздрiсть: вирiшив вiн поневолити щасливий спiвучий народ i пiшов на нього вiйною. Та постали проти нього смiливцi... Пташка зi сталi, яка запалювала серця посеред темряви й болю. Вiдчайдушна Тайра, яка повертала воїнiв до життя. Михайло у розлюченiй вишиванцi, мiцнiшiй за будь-яку броню. Залiзний Генерал повiв у бiй тисячi хоробрих воїнiв. I перемогли вони й Боїнька, i Покору, i Дику Потвору, i Зло, i всю нечисть, яку вiйна принесла iз собою. I довiку стоятимуть герої та героїнi на сторожi миру та спокою: хтось на землi, а хтось на небi. I слава про них ширитиметься свiтом.
Amid the blooming gardens and golden meadows, a fairy-tale state spread out, where a free and proud people lived. And in the neighboring country, under the rule of the cruel and cowardly king-curduple Boinko, gray and frightened people lived. Somehow, that short man was overcome by fierce envy: he decided to enslave the happy singing people and went to war against him. But brave men stood against him... A bird of steel that ignited hearts in the midst of darkness and pain. Desperate Tyra that brought warriors back to life. Mikhail in an angry embroidered suit, stronger than any armor. The Iron General led into battle thousands of brave warriors. And they defeated Boinka, and Pokor, and the Wild Monster, and Evil, and all the evil that the war brought with it. And heroes and heroines will forever stand guarding peace and tranquility: some on earth, and some on heaven. And their fame will spread throughout the world.
Sered kvituchikh sadiv i zolotikh laniv rozkinulasja kazkova derzhava, de zhiv vilnij i gordij narod. A v susidnij krajini pid vladoju zhorstokogo j bojaguzlivogo korolja-kurduplja Bojinka zhivotili ljudi siri j zaljakani. Jakos okhopila togo korotuna ljuta zazdrist: virishiv vin ponevoliti schaslivij spivuchij narod i pishov na nogo vijnoju. Ta postali proti nogo smilivtsi... Ptashka zi stali, jaka zapaljuvala sertsja posered temrjavi j bolju. Vidchajdushna Tajra, jaka povertala vojiniv do zhittja. Mikhajlo u rozljuchenij vishivantsi, mitsnishij za bud-jaku bronju. Zaliznij General poviv u bij tisjachi khorobrikh vojiniv. I peremogli voni j Bojinka, i Pokoru, i Diku Potvoru, i Zlo, i vsju nechist, jaku vijna prinesla iz soboju. I doviku stojatimut geroji ta gerojini na storozhi miru ta spokoju: khtos na zemli, a khtos na nebi. I slava pro nikh shiritimetsja svitom.
