Найвiдомiша книга Ернста Юнґера В сталевих грозах ("In Stahlge-wittern"), яка має пiдзаголовок Зi щоденника командира ударної групи, була вперше опублiкована 1920 р. коштом автора й упродовж кiлькох рокiв стала бестселером. Це, можливо, найдокладнiша, найправдивiша, найважливiша книга про Першу свiтову вiйну. Форма щоденника виявилася при цьому адекватним засобом передачi фронтових вражень: регулярнi й точнi, хоча й фрагментарнi нотатки утворюють врештi-решт багатоманiтну й вражаючу воєнну мозаїку, яка не могла б бути переконливiшою. Книга Юнґера В сталевих грозах передує найзнаменитiшому нiмецькому антивоєнному творовi, романовi Ерiха Марiї Ремарка На Захiдному фронтi без змiн (1928/29). Для його автора ця книга була взiрцем, i в опублiкованiй 1928 року статтi вiн хвалив її за те, що вона показувала воєнний досвiд "без усякого пафосу" i з "належною об'єктивнiстю": "точно, серйозно, сильно й з наростаючою напругою, аж поки в нiй i справдi не знайшло свого вираження суворе обличчя вiйни, жахiття матерiальної битви й незмiрна, всепоглинаюча сила вiталiзму серця". Сьогоднi Ремарк сформулював би це, очевидно, iнакше; але те, що вiн тодi висловив, лишається незмiнним i сьогоднi: проникливе й нещадне, водночас сповнене страждань i фривольне, так само шокуюче, як i вражаюче зображення вiйни слiд визнати письменницьким досягненням i документацiєю епохальної диспозицiї та досвiду, навiть якщо до вiйни ставитися з вiдразою.
Перекладач
Юрко Прохасько
Najvidomisha kniga Ernsta Jungera V stalevikh grozakh ("In Stahlge-wittern"), jaka maje pidzagolovok Zi schodennika komandira udarnoji grupi, bula vpershe opublikovana 1920 r. koshtom avtora j uprodovzh kilkokh rokiv stala bestselerom. Tse, mozhlivo, najdokladnisha, najpravdivisha, najvazhlivisha kniga pro Pershu svitovu vijnu. Forma schodennika vijavilasja pri tsomu adekvatnim zasobom peredachi frontovikh vrazhen: reguljarni j tochni, khocha j fragmentarni notatki utvorjujut vreshti-resht bagatomanitnu j vrazhajuchu vojennu mozajiku, jaka ne mogla b buti perekonlivishoju. Kniga Jungera V stalevikh grozakh pereduje najznamenitishomu nimetskomu antivojennomu tvorovi, romanovi Erikha Mariji Remarka Na Zakhidnomu fronti bez zmin (1928/29). Dlja jogo avtora tsja kniga bula vzirtsem, i v opublikovanij 1928 roku statti vin khvaliv jiji za te, scho vona pokazuvala vojennij dosvid "bez usjakogo pafosu" i z "nalezhnoju ob'jektivnistju": "tochno, serjozno, silno j z narostajuchoju naprugoju, azh poki v nij i spravdi ne znajshlo svogo virazhennja suvore oblichchja vijni, zhakhittja materialnoji bitvi j nezmirna, vsepoglinajucha sila vitalizmu sertsja". Sogodni Remark sformuljuvav bi tse, ochevidno, inakshe; ale te, scho vin todi visloviv, lishajetsja nezminnim i sogodni: proniklive j neschadne, vodnochas spovnene strazhdan i frivolne, tak samo shokujuche, jak i vrazhajuche zobrazhennja vijni slid viznati pismennitskim dosjagnennjam i dokumentatsijeju epokhalnoji dispozitsiji ta dosvidu, navit jakscho do vijni stavitisja z vidrazoju.
Perekladach
Jurko Prokhasko
