КРИТИКА
мiжнародний огляд книжок та iдей
Часопис "Критика"
Часопис аналiтичної есеїстики, публiцистики та рецензiй "Критика" заснувала восени 1997 року група українських iнтелектуалiв за iнiцiятиви лiтературознавця та iсторика культури, професора Гарвардського унiверситету Григорiя Грабовича, який вiдтак очолив новостворене видання.
Створюючи часопис, редактори "Критики" брали за взiрець, з одного боку, "New York Review of Books" i "Times Literary Supplement", а з другого - часопис "Kultura", що його видавав у паризькiй емigрацiї Єжи Gедройць. Вiд самого початку редакцiя заходилася створювати механiзм фахового, але водночас розрахованого на широкi кола українських iнтелектуалiв мiждисциплiнарного обговорення найiстотнiших соцiяльних, полiтичних i культурних проблем суспiльства взагалi, а надто вiтчизняної гуманiтарної спiльноти i в актуальному, i в iсторичному аспектах.
До першого складу редакцiйної колеgiї увiйшли критик i публiцист Микола Рябчук (вiдповiдальний редактор часопису вiд початку й до 2000 року), лiтературознавець Соломiя Павличко, економiст Олександр Савченко, культуролог Вадим Скуратiвський, iсторик Олексiй Толочко. Згодом членами редколеgiї стали письменник Юрiй Андрухович, польський критик i публiцистка Боgумiла Бердиховська, полiтолог Володимир Кулик, iсторики Ярослав Грицак, Юрiй Шаповал, а також професори Гарвардського унiверситету Iгор Шевченко та Сергiй Плохiй, професор Олександр Мотиль iз Унiверситету Ратgерса та германiст i перекладач Юрко Прохасько зi Львова.
Протягом рокiв, що часопис виходить у свiт, його редакцiї та дописувачам за пiдтримки передусiм Українського наукового iнституту Гарвардського унiверситету, Фонду катедр українознавства, Мiжнародного фонду "Вiдродження", а також низки iнших допомогових фундацiй вдалося створити справдi унiкальну трибуну суспiльного дiялогу, подати взiрець лiберального iнтелектуального дискурсу.
Найзапеклiшi та найцiкавiшi дискусiї викликала свого часу "креольська концепцiя", що її Микола Рябчук обстоював у книжках "Вiд Малоросiї до України", "Дилеми українського Фауста" i "Двi України", перебiг правописної реформи та її публiчної рецепцiї, обговорення перспектив фемiнiстичної iдеологiї та gендерних студiй в Українi, феномен "нацiональних мiстифiкацiй" (вiд Осiяна й "Слова о полку Iгоревiм" до "Калевали" та "Велесової книги") i творення нового лiтературного канону, чому присвячено gрунтовнi розвiдки професора Грабовича.
На сторiнках часопису гостро дискутували проблеми академiчних стандартiв, поширення корупцiї та практики плаgiяту в українськiй науцi, колiзiї iсторичної пам'ятi, "амнезiї й амнiстiї", зокрема з огляду на оцiнки й iнтерпретацiї Голодомору 1933 року, ювiлеїв Володимира Щербицького, Переяславської ради, Волинської рiзанини 1943 року, "Великої Вiтчизняної вiйни" тощо, а також iз огляду на контроверсiйнi питання, пов'язанi з вiдживленням в українському суспiльствi совєтської ностальгiї та ксенофобiї (зокрема, антисемiтської, антипольської, антизахiдницької й антиросiйської риторики) i поширенням серед культурних елiт gрунтiвсько-нативiстичних настроїв.
Krytyka / Krytiyka (AT Kniga, Ukraine)
Kritika magazine
The magazine of analytical essays, journalism and reviews "Krytyka" was founded in the fall of 1997 by a group of Ukrainian intellectuals on the initiative of the literary critic and cultural historian, professor of Harvard University Hryhoriy Grabovych, who then headed the newly created publication.
When creating the magazine, the editors of "Krytika" took as a model, on the one hand, the "New York Review of Books" and "Times Literary Supplement", and on the other hand, the magazine "Kultura", which was published by Jerzy Giedroyc in exile in Paris. From the very beginning, the editors set out to create a mechanism for professional, but at the same time, interdisciplinary discussion of the most important social, political and cultural problems of society in general, and especially of the domestic humanitarian community, both in current and historical aspects, designed for a wide range of Ukrainian intellectuals.
KRITIKA
mizhnarodnij ogljad knizhok ta idej
Chasopis "Kritika"
Chasopis analitichnoji esejistiki, publitsistiki ta retsenzij "Kritika" zasnuvala voseni 1997 roku grupa ukrajinskikh intelektualiv za initsijativi literaturoznavtsja ta istorika kulturi, profesora Garvardskogo universitetu Grigorija Grabovicha, jakij vidtak ocholiv novostvorene vidannja.
Stvorjujuchi chasopis, redaktori "Kritiki" brali za vzirets, z odnogo boku, "New York Review of Books" i "Times Literary Supplement", a z drugogo - chasopis "Kultura", scho jogo vidavav u parizkij emigratsiji Jezhi Gedrojts. Vid samogo pochatku redaktsija zakhodilasja stvorjuvati mekhanizm fakhovogo, ale vodnochas rozrakhovanogo na shiroki kola ukrajinskikh intelektualiv mizhdistsiplinarnogo obgovorennja najistotnishikh sotsijalnikh, politichnikh i kulturnikh problem suspilstva vzagali, a nadto vitchiznjanoji gumanitarnoji spilnoti i v aktualnomu, i v istorichnomu aspektakh.
Do pershogo skladu redaktsijnoji kolegiji uvijshli kritik i publitsist Mikola Rjabchuk (vidpovidalnij redaktor chasopisu vid pochatku j do 2000 roku), literaturoznavets Solomija Pavlichko, ekonomist Oleksandr Savchenko, kulturolog Vadim Skurativskij, istorik Oleksij Tolochko. Zgodom chlenami redkolegiji stali pismennik Jurij Andrukhovich, polskij kritik i publitsistka Bogumila Berdikhovska, politolog Volodimir Kulik, istoriki Jaroslav Gritsak, Jurij Shapoval, a takozh profesori Garvardskogo universitetu Igor Shevchenko ta Sergij Plokhij, profesor Oleksandr Motil iz Universitetu Ratgersa ta germanist i perekladach Jurko Prokhasko zi Lvova.
Protjagom rokiv, scho chasopis vikhodit u svit, jogo redaktsiji ta dopisuvacham za pidtrimki peredusim Ukrajinskogo naukovogo institutu Garvardskogo universitetu, Fondu katedr ukrajinoznavstva, Mizhnarodnogo fondu "Vidrodzhennja", a takozh nizki inshikh dopomogovikh fundatsij vdalosja stvoriti spravdi unikalnu tribunu suspilnogo dijalogu, podati vzirets liberalnogo intelektualnogo diskursu.
Najzapeklishi ta najtsikavishi diskusiji viklikala svogo chasu "kreolska kontseptsija", scho jiji Mikola Rjabchuk obstojuvav u knizhkakh "Vid Malorosiji do Ukrajini", "Dilemi ukrajinskogo Fausta" i "Dvi Ukrajini", perebig pravopisnoji reformi ta jiji publichnoji retseptsiji, obgovorennja perspektiv feministichnoji ideologiji ta gendernikh studij v Ukrajini, fenomen "natsionalnikh mistifikatsij" (vid Osijana j "Slova o polku Igorevim" do "Kalevali" ta "Velesovoji knigi") i tvorennja novogo literaturnogo kanonu, chomu prisvjacheno gruntovni rozvidki profesora Grabovicha.
Na storinkakh chasopisu gostro diskutuvali problemi akademichnikh standartiv, poshirennja koruptsiji ta praktiki plagijatu v ukrajinskij nautsi, koliziji istorichnoji pam'jati, "amneziji j amnistiji", zokrema z ogljadu na otsinki j interpretatsiji Golodomoru 1933 roku, juvilejiv Volodimira Scherbitskogo, Perejaslavskoji radi, Volinskoji rizanini 1943 roku, "Velikoji Vitchiznjanoji vijni" toscho, a takozh iz ogljadu na kontroversijni pitannja, pov'jazani z vidzhivlennjam v ukrajinskomu suspilstvi sovjetskoji nostalgiji ta ksenofobiji (zokrema, antisemitskoji, antipolskoji, antizakhidnitskoji j antirosijskoji ritoriki) i poshirennjam sered kulturnikh elit gruntivsko-nativistichnikh nastrojiv.
