Почавши "Закони дуростi людської" я подумав, що це сатира. Та прочитавши десять рядкiв, засумнiвався - а може вiн серйозно? Дiйшовши до кiнця сторiнки, я зрозумiв, що це ґрунтовна робота з економiчного аналiзу. Перегорнув сторiнку - i гойдалка почалася знову, бо економiка нудна (так задумано), а книжка Чiполли весела i читати її приємно."Закони дуростi людської" стверджують, що:1) дурнiв завжди бiльше, нiж вам здається;2) частка дурнiв не залежить вiд iнтелектуальних, соцiальних i географiчних умов.Вiзьмiть нобелiвських лауреатiв i бухгалтерiв - частка дурнiв у двох вибiрках буде однаковою (хоч я твердо переконаний, що серед лауреатiв псевдонобелiвської премiї з економiки їх має бути бiльше). Про решту законiв не казатиму, щоб не псувати читачам задоволення, - книжка i так коротка.З передмови Насiма Талеба.
Перекладач
Микола Климчук
Pochavshi "Zakoni durosti ljudskoji" ja podumav, scho tse satira. Ta prochitavshi desjat rjadkiv, zasumnivavsja - a mozhe vin serjozno? Dijshovshi do kintsja storinki, ja zrozumiv, scho tse gruntovna robota z ekonomichnogo analizu. Peregornuv storinku - i gojdalka pochalasja znovu, bo ekonomika nudna (tak zadumano), a knizhka CHipolli vesela i chitati jiji prijemno."Zakoni durosti ljudskoji" stverdzhujut, scho:1) durniv zavzhdi bilshe, nizh vam zdajetsja;2) chastka durniv ne zalezhit vid intelektualnikh, sotsialnikh i geografichnikh umov.Vizmit nobelivskikh laureativ i bukhgalteriv - chastka durniv u dvokh vibirkakh bude odnakovoju (khoch ja tverdo perekonanij, scho sered laureativ psevdonobelivskoji premiji z ekonomiki jikh maje buti bilshe). Pro reshtu zakoniv ne kazatimu, schob ne psuvati chitacham zadovolennja, - knizhka i tak korotka.Z peredmovi Nasima Taleba.
Perekladach
Mikola Klimchuk
