Iван Карпенко-Карий (справжнє прiзвище - Iван Карпович Тобiлевич,1845-1907) - український письменник i ерудит, драматург, якого Iван Франко назвав "одним iз батькiв новочасного українського театру". Артистичний талант Карпенка-Карого дозволяв йому з великим успiхом виступати в усiх класичних жанрах. Та найвищого рiвня вiн досяг у комедiї, що була справжньою творчою стихiєю митця. I хоча писати Iван Карпенко-Карий почав значно пiзнiше, нiж грати на сценi (перше оповiдання було опублiковано у 1881 роцi), вiн створив 18 оригiнальних п'єс, якi своєрiдно пiдсумували майже столiтнiй розвиток української драматургiї, пiднiсши її на новий рiвень. Його найкращi драми i комедiї - "Безталанна", "Мартин Боруля", "Наймичка, "Сава Чалий", "Сто тисяч", "Хазяїн" - i досi не сходять з театральних пiдмосткiв, не втративши своєї цiнностi, вони були й залишаються гордiстю нацiональної театральної культури.
Ivan Karpenko-Karij (spravzhnje prizvische - Ivan Karpovich Tobilevich,1845-1907) - ukrajinskij pismennik i erudit, dramaturg, jakogo Ivan Franko nazvav "odnim iz batkiv novochasnogo ukrajinskogo teatru". Artistichnij talant Karpenka-Karogo dozvoljav jomu z velikim uspikhom vistupati v usikh klasichnikh zhanrakh. Ta najvischogo rivnja vin dosjag u komediji, scho bula spravzhnoju tvorchoju stikhijeju mittsja. I khocha pisati Ivan Karpenko-Karij pochav znachno piznishe, nizh grati na stseni (pershe opovidannja bulo opublikovano u 1881 rotsi), vin stvoriv 18 originalnikh p'jes, jaki svojeridno pidsumuvali majzhe stolitnij rozvitok ukrajinskoji dramaturgiji, pidnisshi jiji na novij riven. Jogo najkraschi drami i komediji - "Beztalanna", "Martin Borulja", "Najmichka, "Sava Chalij", "Sto tisjach", "Khazjajin" - i dosi ne skhodjat z teatralnikh pidmostkiv, ne vtrativshi svojeji tsinnosti, voni buli j zalishajutsja gordistju natsionalnoji teatralnoji kulturi.