Валер'ян Пiдмогильний (1901-1937) - один з найвизначнiших прозаїкiв доби Розстрiляного вiдродження, перекладач, лiтературознавець, мовознавець. Сприяв входженню української лiтератури до європейського культурного простору. В iнтелектуально-психологiчнiй прозi В. Пiдмогильного самотнiсть та вiдчуженiсть головних персонажiв породженi несвободою людини в абсурдному свiтi.
Остап Шаптала, герой однойменної повiстi, пiсля смертi рiдної сестри вiдчуває перед нею провину та потрапляє в "межову ситуацiю". Письменник застерiгає вiд iлюзiй та пошуку об'єктiв поклонiння, якими можуть бути не лише люди, а й iдеї, речi та образи. Герой "Повiстi без назви" розшукує у мiстi чарiвну незнайомку, щоб заново осягнути цiннiсть людського iснування. Цей твiр мiстить роздуми про мету мистецтва, а отже, частково розкриває естетичнi погляди В. Пiдмогильного.
Valer'jan Pidmogilnij (1901-1937) - odin z najviznachnishikh prozajikiv dobi Rozstriljanogo vidrodzhennja, perekladach, literaturoznavets, movoznavets. Sprijav vkhodzhennju ukrajinskoji literaturi do jevropejskogo kulturnogo prostoru. V intelektualno-psikhologichnij prozi V. Pidmogilnogo samotnist ta vidchuzhenist golovnikh personazhiv porodzheni nesvobodoju ljudini v absurdnomu sviti.
Ostap Shaptala, geroj odnojmennoji povisti, pislja smerti ridnoji sestri vidchuvaje pered neju provinu ta potrapljaje v "mezhovu situatsiju". Pismennik zasterigaje vid iljuzij ta poshuku ob'jektiv pokloninnja, jakimi mozhut buti ne lishe ljudi, a j ideji, rechi ta obrazi. Geroj "Povisti bez nazvi" rozshukuje u misti charivnu neznajomku, schob zanovo osjagnuti tsinnist ljudskogo isnuvannja. Tsej tvir mistit rozdumi pro metu mistetstva, a otzhe, chastkovo rozkrivaje estetichni pogljadi V. Pidmogilnogo.
